• slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large
  • slideshow_large

vsilubny про Лубни

Наше місто - Лубни, а для когось «Лубны» (адже частина населення російськомовна, але всі Лубни безумовно патріотичні і маю надію, що наш сайт «всілубни» або ж «вселубны», вибачте за таку тавтологію, буде доказом цього!) – прекрасне місто з тисячолітньою історією! Воно засноване в 988 році, князем Володимиром Святославовичем і за цей час пережило не мало. Тут були і запеклі бої за цілісність Київської Русі, і була тут столиця «Вишневеччини», і Великий Кобзар сюди заїжджав, і Пушкін писав вірші, присвячені доньці тодішнього Лубенського голови , після того, як сам приїжджав два рази і ще багато-багато іншого, про що, докладніше піде мова далі.

Отже, історія міста починається в 988 році, але є деякі факти, які нібито свідчать про те, що перші поселення на території сучасного міста були ще в 4 тис. році до н.е. Можна сказати, що всі Лубни тоді були сконцентровані в урочищі «Лиса гора», а в деяких джерелах, зустрічається назва міста - «Лубно», напевно ця назва пішла від того, що найпопулярнішим заняттям тут було виготовлення луб’яних виробів. А от свою сучасну назву – «Лубны» , воно отримало від князя Володимира. Засноване місто було, як фортеця для укріплення оборонної лінії від нападу степових племен. Розташоване на річці Сула, яка, до речі, була тоді ще судноплавною і мала пристань, місто, яке мало можливість контролю над дорожніми шляхами на Київщину та Переяславщину, було дуже гарним трофеєм для загарбників. І, напевно, тому в 1239 році Лубни були зруйновані монголо-татарами: «И все Лубны были разгромлены татарами». Але, Дякувати Богу, місто відновилося і процвітає по сьогодні! Далі була ще не одна кривава битва, і ось в 1591 році наше місто отримало Магдебурзьке право, а з ним власний герб та печатку. В 1596 році, в урочищі Солониця, відбулася битва, під проводом Северина Наливайка проти поляків, вона стала останньою, в цьому протистоянні.

Далі, з 1639 по 1648 роки в Лубнах була розташована «столиця» так званої «Вишневеччини». Ярема Вишневецький наказав збудувати тут замок, для нього, який став одним з кращих замків в Європі. А на передодні цих подій , в 1619 році, за підтримки Раїни Вишневецької був збудований Лубенський(Мгарський) Спасо-Преображенський монастир. З 1648 року по 1781 рік, «Лубны» стають центром Лубенського полку. До речі, з 1709 року, в місті почала діяти польова аптека(одна з перших в Україні), а також ботанічні сади, для вирощування лікарських рослин, вони були засновані за вказівкою царя Петра І. Також, досить цікавим фактом є те, що до 1709 року( до Полтавської битви) Лубни були найбільшим містом Полтавської губернії і можливо б стали її столицею. В 1781 році місто входить до Київського намісництва, а пізніше стає центром Лубенської повіту, Полтавської губернії.

І ось, в 1820 році, наше місто, вперше відвідав, великий російський поет О.С. Пушкін, потім ще раз в 1824 році, він: «объездил все Лубны», і його дуже вразила майже «неземна» краса Анни Керн, яка була донькою Лубенського голови. Пушкін написав свій знаменитий вірш – «Я помню чудное мгновение», присвячений саме їй.

Після великого російського поета, до Лубен завітав і наш Великий Кобзар - Тарас Григорович Шевченко. Завітав він до Лубен не раз, а три в 1843, 1845 та 1846 роках. Кобзар досліджував всі Лубни та околиці міста.

Шолом-Алейхем – єврейський письменник, з 1883 по 1884 роки, жив і працював в нашому, прекрасному місті, а потів виїхав одруживши на доньці, якогось магната, у якої був вчителем. Але говорять, що згодом він розтратив все багатство тестя.

Історичний роман «Таємний посол», написав уродженець Лубен - В. Малик(1921-1998 рр.)!

Лубни також можуть пишатися тим, що саме тут була випущена, перша в історії Російської імперії газета, українською мовою! Це стало можливо завдяки тому, що Микола ІІ(російський цар) видав маніфест про права та свободи, в якому і йшлося про свободу друку. Після цього, брати Шемети випустили газету «Хлібороб». Перший випуск, вийшов 12 грудня 1905 року і всього було п’ять випусків, а це не малий крок, для того часу!

Революція 1917 року принесла багато змін(навіть, можна сказати, демократичних змін) і в Лубни! Була створена Рада робітничих і солдатських депутатів, яка стала однією з перших, на просторах України! Розпочала свою активну діяльність організація «Просвіти», друкарні розпочали активно працювати і навіть видали «Заборонені твори» Кобзаря.

В 1923 році «Лубны» стають районним центром, розпочинається відбудова всіх заводів та фабрик. В 1932 році в Лубнах була розташована найпотужніша фабрика по виробництву повсті. Вона виробляла близько 70% повсті в Україні. Це стало можливим, завдяки тому, що фабрика була повністю механізована.

Потім прийшли страшні роки голодомору, які забрали тисячі життів луб енців та жителів району. Ось чому, на Зажургорі відкрито меморіал народної скорботи «Голодомор - 33».

Роки Великої Вітчизняної війни також, нажаль не пройшли безслідно. Чисельність населення, за цей період скоротилася з 28 до 14 тис. чоловік.

Зараз чисельність населення приблизно 50 тис., а площа яку займає місто, складає приблизно 29,93 км². Місто розвиваєть і наш проект vsilubny( «всілубни» або ж «вселубны», кому як зручно) сподівається допомогти йому в цьому.

Дякуємо за увагу, з повагою Адміністрація сайту